Я любов принесу додому,
І тепер її буду мати,
Ту любов, що знімає втому
Буду з радістю роздавати!
Бо вона так усім потрібна
Ця безмежна любов Христова,
Терпелива, спокійна, вірна,
Як матусина колискова!
Ця любов збереже від смерті,
Бо вона оживляє душу,
Відкривайте для неї серце,
І виходьте з глибин на сушу!
Під могутню Господню руку,
Вічну мудрість і милість Хрестову,
Бо Ісус взяв на Себе муки,
Щоб ти з Богом зустрівся знову!
Слава Богу, за цю можливість,
Не вагайся,- прийми спасіння,
Присягнися Хресту на вірність,
Це – найкраще благословіння!
Комментарий автора: Присвячується моїй подрузі Антонюк Руслані, оскільки саме після того, як я побувала у неї у гостях, по дорозі додому, склався такий вірш.
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 4492 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
