Ветер, не мешай гарь с дождевой водой,
Дождевой водой мы наполним купель.
Ветер не трогай молитвы за упокой.
Ветер, слову человечьему верь,
Как верит нашим песням трава,
Она поит нас по утрам росой.
Росу не тронет черная птица-молва.
Трава хоронила червонный строй.
Ветер, я – не старик.
Ветер, я – не гусляр.
Видишь, костер уже не горит,
А царь-креститель слишком стар.
Старожилы не знают, где до крещения был языческий храм,
Они пожгли все плети и все удела,
Они отдали все флаги на суд кострам…
Ветер, пусть кормит гарь зола
Прочитано 9014 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
"Удела" - это удила или уделы?
Это песня - а где же мелодия?
Многовато образности, но для песни пойдет!
Надежда Осадчая
2010-12-06 06:22:19
Все из жизни нашей берется,
если видишь тебя полюбили...
А может именно это судьба...
И не всегда, что любовью зовется...
Жизнью любовь познается...
А не страстью, как бывает у нас иногда...
Любовь не меряется в граммах...
Ее мы можем только очущать...
А время он хороший доктор...
И только время скажет нам...
Была ль любовь иль так...
Осадчая Надежда
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
